RAB-тарифи по-європейськи: чи є у нас шанс?

RAB-тарифи по-європейськи: чи є у нас шанс?

Після довгих дебатів і суспільних слухань прибутковість по RAB-тарифами підняли до 3% і 16,74% на стару і нову базу відповідно.

"Запропоновану модель підтримали не всі", - стримано коментують рішення НКРЕКУ афілійовані до нього ресурси.

"Не всі" - це обленерго, Міністерство енергетики, Європейська бізнес-асоціація та ряд народних депутатів - тобто практично всі ключові енергетичні структури та причетні до них фахівці, думка яких як мінімум потрібно було врахувати, виступили проти.

Своє рішення регулятор пояснив заниженою ціною раніше викуплених приватних обленерго і про майбутні "мільярдних" доходи причетних до них олігархів вже в перший рік дії RAB-тарифів.

Перш ніж показати, як легко можна маніпулювати цифрами і громадською думкою - невелике, але по суті питання ліричний відступ.

Історично і ментально склалося так, що політична кон'юнктура у нас впливає навіть на рецепт випікання булок, що вже говорити про такі незвичних для обивателя речах як RAB-тарифи.

Ну а те, що точка зору деяких "експертів" визначається місцем їх сидіння - теж далеко не новина.

А тут ще така благодатна "пролетарська" тема - "знову олігархи на нас наживуться", "коли ж уряд буде думати про народ, а не підігрувати олігархам".

Ну а тепер по суті питання. Чомусь прийнято вважати, що обладнання, яке дісталося нам з радянських часів - це такий цінний ресурс, яким можна користуватися нескінченно, ну і заробляти, відповідно.

Середній вік обладнання обленерго 25-30 років, відповідно до методики, коефіцієнт старіння становить 80-90%, може, в деяких випадках це і 100%, але такого просто не вкажуть, так як це вже перестає функціонувати.

3% - це коефіцієнт, який вважатимуть за старою базі, на обладнання практично з 90% зношеністю. І якщо новий елемент обладнання коштує 1 млн грн, то за старою базі його оцінять в 100 тис грн - ось з цієї суми і потрібно вираховувати горезвісні 3%.

Але таких нюансів ніхто не пояснює, а 30 тис. І 160 тис. Прибутку - це "дві великі різниці". Як ви думаєте, яку цифру прибутку покажуть вам потрібні "експерти"?

Ставка прибутковості на нову базу практично прирівнюється до суми відсоткової ставки банку (16,74%), яку обленерго повинні будуть віддавати щомісяця за отримання кредиту на покупку нового обладнання. Тому знову-таки говорити про блискавичних надзвичайних прибутках вельми оптимістично.

Існує велика ймовірність, що всі ці речі ведуть до неминучого підвищення тарифів - а тарифи у нас стали таким собі кабріолетом, на якому все в'їжджають у владу, а потім стають його заручниками і крок вправо-вліво ступити не можуть.

Насправді, зростання не обов'язково повинен лягти на плечі населення. Крім населення, є непобутові споживачі: підприємці, малий, середній, великий бізнес, бюджетні установи та організації.

Головне, не боятися всім роз'яснювати, навіщо і чому це потрібно, показати перспективи і прорахувати варіанти, при якому для кожного з них це не обернулося б катастрофою.

Сьогодні тариф оператора систем розподілу (обленерго) формується за принципом "витрати плюс", який передбачає включення операційних витрат, амортизації активів, витрати на покриття технологічних втрат електроенергії в мережах, а також прибутку на рівні 3% рентабельності оператора системи розподілу.

Звичайно, така модель не стимулює власників інвестувати в модернізацію мереж власні або кредитні кошти.

RАB або стимулюючий тарифоутворення має змінити цей підхід. RAB-тарифи - це практика розвинених країн, це поліпшення якості послуг, вони дозволять значно зменшити показник SAIDI (відключення в результаті технічної зношеності) - у нас він становить 700 хвилин на рік, тоді як в європейських країнах - 100 хвилин.

З введенням RAB-тарифів до обленерго посилюються вимоги по дотриманню якості електропостачання та обслуговування (робота колл-центрів і приймальних відділень).

Наприклад, при недотриманні прогнозного показника SAIDI за схемою "витрати плюс" величина штрафу не може перевищувати 1% від необхідного доходу, а при RAB-тарифі становитиме до 5%.

Це хороший стимул для операторів розподілу, тому що 5% від необхідного доходу (весь фінансовий оборот, включаючи зарплати, операційну діяльність) може бути більше самої надбавки за RAB-тарифу.

Механізм давно використовується в Європі як ефективна модель модернізації та розвитку інфраструктури.

Ключові енергетичні структури наполягали на введенні на стару і нову базу активів однакову ставку прибутку, яка розраховується на основі показника середньозваженої вартості капіталу (WACC) і ця ставка в запропонованому варіанті повинна була складати 12,5% - так, як це працює в Європі.

Але НКРЕКУ в остаточній редакції RAB-історії спробували "догодити" всім, не роблячи різких стрибків. Така собі ілюзія руху. Що з цього вийде, залишається тільки спостерігати.